Заходи до 35 роковин Чорнобильської катастрофи

 

Чорнобиля гіркий полин

На серце ліг незримо й тяжко,

І пливе над землею дзвін 

Із тихим стогоном протяжно.

То дзвонять дзвони не Хотині,

  Де слід лишила свій війна,

Це стогнуть землі України,

Де мирний атом – не війна.

Він впав смертельною росою

На рай дібров, на зелень трав,

Своєю чорною косою

Провів по розмаїттю барв

І попелом покрились села, 

І згинуло усе живе.

Пропали усмішки веселі,

Замовкло птаство лісове.

А трагедія кожну мить наростала,

Мов зібрала зі світу пожежі, розплати, війну.

І, немов з Хіросіми, з безодні повстала,

Перед людством відкривши свою таїну.